Турбулентність останніх років, пов'язана з COVID, війною в Україні та нещодавнім розвиток конфлікту в Газі, внесли безпеку та стійкість бізнесу в корпоративні порядки денні як нові практичні компоненти. Я виступаю за зміну парадигми, закликаючи нашу спільноту відстоювати «сталий розвиток заради безпеки» як ключовий фокус українських рад директорів, щоб підготувати кожну компанію до сталого майбутнього в інтересах України.

Дискусія про сталий розвиток перетворилася з віддаленої концепції, запровадженої науковими колами та неурядовими організаціями, на фундаментальну стратегію виживання бізнесу. Надихнувшись впливовими джерелами, такими як «The Board’s Role in Sustainability» Екклза (та інші Harvard Business Review) і «Board Oversight of Sustainability and ESG» Міжнародної федерації бухгалтерів (IFAC), ми представляємо структури, які виступають за залучення директорів до екологічних, соціальних та управлінських вимог (ESG).

У процесі вивчення сталих практик ми повинні враховувати. Основний акцент тут зроблено на вдосконаленні управління, надаючи перевагу ключовим аспектам, які дійсно мають значення в дискусії про сталий розвиток. Інсайти McKinsey & Company у статті «Organizing for Sustainability Success» допомагають нам встановлювати цілі, розробляти ініціативи та впроваджувати сталий розвиток у повсякденну діяльність. Проте компанії в Україні повинні бути ще більш обізнаними та визначати свою стійкість у більш широкому розумінні.

Саме зараз бізнес в Україні починає орієнтуватися на складнощі довгострокових військових операцій. Україна переможе, але невизначеність у часі вимагає, щоб кожне підприємство мало плани А, В і С зі стратегічними рішеннями. Планування на найближчі 3, 5 чи 10 років разом із військовою невизначеністю стає не інтелектуальною вправою, а прагматичною відповіддю на різні сценарії зовнішніх подій. Ці плани є обов'язковими, починаючи від загальної зміни стратегії і закінчуючи потенційним частковим впливом на запуск нових продуктів, будівництво виробничих майданчиків і кадрову політику.

Забезпечення енергетичної безпеки стало критично важливим питанням для тих, хто залежить від стабільного та доступного енергопостачання. Майже для всіх. Перспектива перебоїв з електропостачанням спонукає бізнес активно вирішувати цю проблему. Розробка планів енергозбереження та вивчення можливостей в самозабезпеченні енерговиробництвом є новою нормою для домогосподарств та компаній. Крім того, наявність плану на випадок надзвичайних ситуацій для подолання можливих збоїв на енергетичному ринку в Україні та регіоні в цілому стає надзвичайно важливим для сталої діяльності.

По мірі наближення України до ЄС, бізнес повинен відповідати мінливим екологічним, соціальним та управлінським вимогам (ESG). Прискорений вихід на ринок ЄС вимагає ретельної оцінки готовності та стратегічного підходу до ефективної конкуренції з гравцями ринку.

Крім того, дотримання амбітних європейських кліматичних та екологічних стандартів, які зазначено в Європейському зеленому курсі та таксономіях, є багатогранним викликом для бізнесу. Вплив на методи виробництва і споживання вимагає ретельної оцінки. Компанії повинні активно розробляти стратегії, щоб забезпечити відповідність новим екологічним стандартам, визнаючи імператив сталого розвитку в глобальному контексті.

Зрозумійте мене правильно, в українського бізнесу є виклики та можливості. Поки ми ведемо війну в Україні, решта світу вивчає зміну клімату, декарбонізацію та вимірювання показників ESG. Щоб забезпечити виживання після війни та стійкий розвиток в швидкозмінних обставинах, ми не можемо відкладати нашу підготовку до закінчення війни. Хтось має закликати до проактивних і стратегічних досліджень і дискусій вже зараз.

Членкині Women on Board мають унікальну можливість розпочати ці дискусії у своїх організаціях та за їх межами. Багато хто з нас зараз має зв'язки з бізнес-спільнотами в Європі. Чому б не вивчити європейський досвід сталого розвитку та кейси трансформацій компаній та індустрій? Це може стати вагомим внеском у підготовку українських компаній та всієї країни до неминучих змін.

Наша роль полягає у підготовці компаній до потенційної інтеграції в ЄС. Чи готові ми конкурувати з європейськими виробниками на їх території, дотримуючись їх екологічних і соціальних стандартів? Саме тут особливий погляд Women on Board стає актуальним . Не менш важливим, ніж комітети з аудиту чи винагород, я пропоную створити спеціальний «Комітет довгострокового сталого розвитку» для кожної компанії особливого значення для України. Цей комітет повинен контролювати та впроваджувати ініціативи щодо сталого розвитку компанії протягом наступних 10-20 років.

На завершення, я запрошую своїх колег-членкинь WoBua бачити місію ради директорів в адаптації до воєнного виживання та очолити рух у формуванні сталого майбутнього для українського бізнесу зараз та в ЄС. Ми можемо забезпечити відповідність нашого бізнесу стандартам сталого розвитку ЄС, використовуючи необхідність і неминучість змін через війну. Саме так наш бізнес буде існувати після нашої Перемоги.